Банилівська сільська рада

Банилів - одне з найдавніших сіл Буковини. Вперше це село згадується у грамоті воєводи Молдавського князівства Александра Доброго (1433 р.). Є дві версії походження його назви. Перша: назва села походила від молдавських грошей "бань", які збирали турки на сторожовому посту. Друга: від турецького слова "бан", що означає "намісник" (при перекладі нашою мовою).

Із старовинних джерельних відомостей довідуємося, що це село в 1445-1457 рр. входило до складу Снятинської волості. Старостою у той час був поляк Дітріх Бучацький. Село належало йому. Але в архівних документах зазначається, що село вже існувало за часів Шипинської землі, а це XIV ст.

На території села під Забережом   виявлені знаряддя праці первісних людей. Це ручні рубила, скребачки, наконечники стріл, кам"яні сокири та інші. Виявлено рештки кількох стародавніх поселень: в урочищі Коритниці -трипільської культури (III тисячоліття до нашої ери), в околиці Долішній Кут -давньоруське поселення та могильник часів (ХП-ХІІІ ст.).

Основні центри культурної спадщини у с. Банилів

1

Поселення

с. Банилів. Знаходиться на південній околиці села, в урочище Чепаш

ІV тис. до н. е.

(трипільська

культура)

200 х 70

S 1,3 га

2

Поселення

Банилів. Знаходиться на північному заході від села, Пасіка

ІV-ІІІ тис. до н.е.

(трипільська ку-льтура), ІІ-V ст. н.е. Культура карпатських курганів

200 х 70

3

Курган

Банилів. Знаходиться в центрі села, поблизу господарського двору, в урочищі Турецька Могила

II тис. до н.е. (культура   шнур-кової кераміки;   бронзовий вік)

D = 40м

Висота 2,2 м

4

Поселення

с. Банилів. Знаходиться на пів-денній околиці села, в урочище Вивіз

Х-VІІІ ст. до н.е.

(голіградська

культура)

20 х 50

S 1 га

5

Поселення

Банилів. Знаходиться на півде-нній околиці села, на лівому бе-резі р. Коритниця, в урочище Забереж

VІІ-Vст. до н.е. (західно-поділь-ська скіфська ку-льтура)

S 1,3 га

6

Поселення

Банилів. Знаходиться за 2 км на південь від села, на лівому березі р. Коритниця, в урочи-ще Ялинське

ІІІ-ІVст.н.е. (культура карпа-тських курганів)

180 х 30

S 0,5 га

7

Селище та могильник

Банилів. Знаходиться на півде-нно-східній околиці села, на правому березі р. Млинівка, в урочище Долішній Кут

ХІІ-ХІІІ ст.

(давньоруська

культура)

100 х 30

S 0,3 га

 

 

Знаряддя праці первісних людей

знайдених в урочище Коритниця

 

Наприкінці 1885 року в селі знайдено скарб римських монет. Це свідчить про те, що на території Банилова були в обігу римські монети. Очевидно, село мало торговельні зв’язки в період завойовницьких війн імператора Римської імперії Траяна з Дакією в 101-106 роках. Пізніше на території краю, а значить і села, проживали різні слов’янські племена. З виникненням у 1359 році Молдавського князівства село, як і вся Буковина, увійшло до його складу.

Знаходячись на кордоні двох держав, Банилів тривалий час був центром боротьби між польськими королями та молдавськими воєводами.

У 1490 році Руський Банилів був подарований молдавським господарем монастиреві Путна.

У 1538 році Буковина потрапляє під панування султанської Туреччини. Тому у Банилові й по сьогодні є "турецька" дорога і "турецький" сторожовий пост.

 

Турецька дорога у селі Банилів

 

Турецький сторожовий пост

 

З середини ХУІ ст. село стало володінням світських феодалів.

Банилів протягом усього середньовіччя, як і інші села нашого краю, разом із селянами був об’єктом продажу, купівлі, дарування, передачі в спадщину воєводами, боярами і монастирями. У XVII ст. верхня частина Банилова належала братам Георгію і Штефану Кокоранулам, а нижня - Штефану Ружіні. Деякі бояри дарували монастирям свої маєтки з селянами. Так, 1747 року Танасій Цинта дарує монастирю в Бережниці його частину Банилова зі ставом і млином, єгумен монастиря заявив при цьому, що він був збудований Ісаком Кокоранулом. В кінці ХУШ ст. селом володів монастир св. Спиридона, який у 1779 році обміняв його на магазини Лімбо в Яссах.

Після захоплення Буковини молдавськими воєводами проходив процес закріпачення селян. Повними їх власниками були бояри, які нещадно експлуатували селян, примушуючи їх виконувати важкі повинності. Панщина на Буковині доходила до 12 днів на рік, але бояри самовільно примушували селян працювати до 100 днів на рік. Крім панщини, селяни зобов’язані були платити податки, ремонтувати дороги, возити дрова, молотити тощо.

З 1775 року Банилів входив до складу імперії Габсбургів. Перший голова військової адміністрації Буковини Сплені в своєму рапорті від 25 лютого 1776 року доповів імператорові, що Буковина рідко заселена, а тому її необхідно колонізувати. Починається приплив колоністів у село: німців, поляків, вірменів, євреїв.

Перепис 1775 року, проведений австрійською владою, показує, що у Верхньому Банилові і Нижньому Банилові, які утворювали Руський Банилів, нараховувалося 197 родин, з них 187 - українських родин, 6 родин - шляхтичів і 4 родини - священичі. Основна частина села на той час розташовувалася між річкою Черемошем і його рукавом Млинівкою.

Період панування Австрії привів до посилення феодального гніту. В 1848  році за спеціальним декретом значна кількість земель зосередилась у руках великих землевласників - Андрія і Василя Гафенків, та Катерини   Богосевич.   Так у   1836   році   поміщикові    П. Богосевичу належало 21 парокінне господарство і 41 безкінне.

Жорстока поміщицька експлуатація, часті неврожаї та рекрутчина загострювали класові протиріччя. Масовими набули втечі з села. Лише 1815 року з Руського Банилова втекло 44 селянські родини.

Під час повстання під керівництвом Лукяна Кобилиці  банилівці одними із перших стали в ряди борців проти соціальної несправедливості. Окружний комісар доповідав Буковинському управлінню, що жителі Руського Банилова та інших сіл "збунтувалися" і що "повна відмова підкорятися Домінік є результатом вказівок, даних Кобилицею". Як видно з документа від 21 грудня 1848 року, громадяни багатьох сіл, у т. ч. і Руського Банилова, захоплювали поміщицькі землі і ліси. 31 березня 1849 року виборці Руського Банилова гаряче відгукнулися на заклик Лукяна Кобилиці і Юрія Тимоша зявитись на нараду до м. Чернівців. 28 січня 1851 року депутати Руського Банилова поставили свої підписи під протестом 81 делегата Чернівецького повіту проти незаконного арешту Лукяна Кобилиці.

Після реформи в селі з’являються промислові підприємства, головним чином ґуральні. Перша ґуральня була відкрита у 1840 році, через 20 років їх було вже три. У 1871 році вони випускали 4083 відер горілки.

У 1869 році в Банилові Руському відкрито поштове відділення. Кожного дня звідси відправлявся поштовий кур’єр на Вашківський поштамп.

Від 1880 року в селі було дозволено проводити щосереди базари. В 1882 році між Верхнім і Нижнім Баниловом була побудована Свято-Успенська церква. В кінці 90-х років XIX століття почато будівництво залізниці Вижниця - Неполоківці. Ця залізниця проходила через Банилів, було відкрито залізничну станцію.

 

 

 

 

Залізнична станція с. Банилів

 

Не дивлячись на важке життя селян, в Банилові поступово розвивалась освіта. Спочатку працювала парафіальна школа в будинку священника, де він був вчителем, а в 1856 році розпочалося навчання в новій школі, збудованій з цегли, де було чотири класних кімнати. Фото 1911 року.

 

 

Але з 558 дітей шкільного віку навчалися лише 32 хлопчики та 1 дівчинка. В 1871 році, коли школу відвідав Юрій Федьковим, до неї записалося 69 дітей, а заняття фактично відвідувало тільки 29.


 

На світлині Іван Тимофійович Дощівник

 

В цей час у Банилові, в селянській родині Тимофія та Олени Дощівників

4 липня 1886 року народився майбутній педагог, письменник, публіцист, критик та перекладач Іван Дощівник. Він першим з селян отримав вищу освіту. Його поезії, нариси, новели, повісті та спогади почали друкуватися, починаючи з 1906 р. у буковинській і галицькій періодиці: в "Буковині", "Ділі", "Часі", "Самостійній думці", "Рідній мові" та ін.

 


 

Хата-читальня українського народного дому

побудована у 1904 році громадою села

 

 

     

 

 

 
   
Новини
 

27.09.2016
З початку року служба зайнятості працевлаштувала 117 учасників АТО

05.09.2016
Делегація з Вижницького району побувала на ХХІІІ Міжнародному гуцульському фестивалі та фестивалі Гуцульська бриндзя

01.09.2016
У школах району пролунав перший дзвінок!

29.08.2016
На серпневій конференції освітяни району обговорили стан справ у галузі та окреслили перспективи її розвитку

26.08.2016
У районній раді відбувся відкритий Конкурс на право оренди нерухомого майна

10.08.2016
Голову Вижницької районної ради включили до складу Правління Асоціації ОМС "Єврорегіон Карпати - Україна"

12.07.2016
У Банилові відкрили меморіальну дошку загиблим в зоні АТО землякам Івану Діяконюку та Олександру Колотило

12.07.2016
На спільному засіданні колегій райдержадміністрації та районної ради підбито підсумки виконання місцевих бюджетів району за І півріччя 2016 року та обговорено стан соціального захисту учасників АТО

11.07.2016
Відбулися засідання постійних комісій районної ради

28.06.2016
У Вижниці в останню путь провели героя Олега Косована

28.06.2016
Спільним виконанням гімну України та хвилиною мовчання за загиблими Героями розпочали відзначення у Вижниці 20-ї річниці Конституції України

24.06.2016
Рятівники Вижницького району отримали нову форму

23.06.2016
Депутатська комісія відвідала КЗ «Вашківецький центр первинної медико-санітарної допомоги»

23.06.2016
У Вижниці відбулося обговорення Схеми планування території району

16.06.2016
У районній раді засідали комісії

24.05.2016
Співчуття Вижницької районної ради з приводу загибелі учасника антитерористичної операції Віталія Крутофіста

19.05.2016
Вижниччина відзначає День вишиванки

16.05.2016
Відбулися засідання комісій районної ради

15.05.2016
Відбулись заключні змагання з волейболу Спартакіади серед депутатів районної, міських, селищної та сільських рад Вижницького району

09.05.2016
Відбулись урочистості з нагоди 71-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні


Архів новин
   
   
 
   
© Вижницький район
Створення сайту студія Alternati
за сприянням Вижницької районної ради: Іван Дрончук, Ігор Колотило
Хостинг зображеньhttp://xmages.net найкращий хостинг малюнків - зберігання файлів